- оцей
- [оце/й]
оц'ого/, оци/м, (на) оц'оуму/ (оуц'і/м); ж. оц'а/, оц'ійе/йі, оуц'і/й, оц'ійе/йу, (на)оуц'і/й; с. оце/, оц'ого/; мн. оуц'і/, оци/х
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
оцей
Смотреть что такое "оцей" в других словарях:
оцей — оця/, оце/, займ., вказ. Підсил. до цей; ось цей … Український тлумачний словник
оцей — займенник … Орфографічний словник української мови
осей — ося/, осе/, займ. вказ., діал. Оцей … Український тлумачний словник
отсей — отся/, отсе/, займ. вказ., заст. Оцей … Український тлумачний словник
отцей — я/, е/, займ. вказ., заст. Оцей … Український тлумачний словник
отсей — займенник оцей рідко … Орфографічний словник української мови
